13 березня 2020 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася презентація Центру інноваційних освітніх технологій (ICR клас), яким, за словами ректора Віктора Огнев’юка, доктора філософських наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук України, може пишатись не кожен Європейський університет.
Університет в рамках міжнародного проєкту «Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання» (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP отримав комп’ютерне обладнання на 40 тис. євро для створення інноваційного ICR-класу.
На презентації Центру виступили: Віктор Огнев’юк, ректор Університету Грінченка, Ганна Старостенко, заступник голови Київської міської державної адміністрації, голова наглядової ради Університету; Олена Фіданян, директорка Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації; Лілія Гриневич, проректор з науково-педагогічної та міжнародної діяльності Університету Грінченка; Світлана Шитікова, директорка Українського офісу програми Еразмус+; Наталія Морзе, професор кафедри комп’ютерних наук і математики, доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, координатор проєкту MoPED в Університеті Грінченка; Ольга Котенко, директорка Педагогічного інституту.
В рамках події учасниками академічної групи проєкту MoPED (Н.Морзе, М.Бойко, В. Вембер, Л. Варченко-Троценко, С. Василенко) було розроблено сценарій (автори Н.Морзе, М.Бойко) та проведено сучасний майстер-клас “Автомобіль на повітряній кулі” з використанням станцій ротацій (навчальних просторів) та впровадження методу проєктів (Project Based Learning) та дослідно-пізнавального методу (Inquiry Based Learning) при інтегрованому навчанні STEAM в початковій школі. Метою проведення майстер-класу було демонстрація отриманого в рамках проєкту комп’ютерного обладнання на основі застосування інноваційних методів та технологій навчання. В рамках сценарію використовувались такі навчальні простори (ротаційні станції для навчання): мейкерства, співпраці та колаборації, віртуальних лабораторій, доповненої та віртуальної реальності, програмування роботів та співпраці з вчителем.
У просторі використання віртуальних лабораторій та ILS (Inquiry Learning Space) учасники взяли участь у дослідженні поняття “рух” та його властивостей. Гості використовували планшети та мультимедійний екран для сканування QR-кодів; доступу до файлообмінників; проходження тестів з відображенням результатів в режимі реального часу при використанні формувального оцінювання; роботи у віддаленій лабораторії для проведення експериментів з гальмівним шляхом автомобіля та віддаленій лабораторії (повітряна труба) для дослідження поведінки автотехніки при сильному вітрі. Учасники мали змогу сформулювати гіпотезу, провести експерименти та обговорити результати досліджень. Модератор простору Марія Бойко продемонструвала можливості створення дослідницьких навчальних просторів (ILS – Inquiry Learning Spaces) в екосистемі Go-labz та особливості їх використання.
У просторі віртуальної та доповненої реальності учасники разом із модератором СвітЛаною Василенко за допомогою планшетів зі встановленою на них програмою доповненої реальності перетворили картинку на автомобілі, що рухаються, демонструють певні властивості. Учасники досліджували властивості автомобілів, їх призначення та деякі аспекти безпеки дорожнього руху. З використанням окулярів та контролерів віртуальної реальності вдалось віртуально зануритись у простір космічного корабля та навіть “вийти” у відкритий космос. Ресурси для подорожі у віртуальну реальність підготував аспірант Університету Грінченка Дмитро Горбатовський.
Модератор простору співпраці та колаборації Лілія Варченко-Троценко організувала спільну діяльність учасників з використанням планшетів та інтерактивного фліпчарту SMART. У якості робочих зошитів “учні” працювали зі спільним блокнотом OneNote (що складався з двох робочих розділів – з теоретичними матеріалами та для співпраці учнів), а для організації мозкового штурму та прийняття спільних рішень учасники використовували інтерактивний фліпчарт, основною особливістю якого є можливість будь-яку інформацію, написану звичайним маркером, перетворити в цифровий формат для подальшого спільного доступу всіх підключених модератором учасників з планшетів, тобто передавати повідомлення з підключених учнівських планшетів на фліпчарт та в зворотньому напрямку.
У просторі мейкерства учасникам було запропоновано дослідити виготовлені з підручних засобів машинки та інші машинки з різними типами механізмів, що приводять їх в рух, та їх властивості – відстань, яку вони здатні подолати, час та швидкість. Модератор простору мейкерства Вікторія Вембер продемонструвала також різні підручні засоби, з яких учні можуть виготовити власні моделі автомобілів з використанням повітряної кульки для дослідження дії реактивної сили. Зокрема для виготовлення такого автомобіля деталі були змодельовані на комп’ютері та надруковані на 3D принтері. На наступних етапах в цьому просторі учні можуть використовувати роботи-конструктори Makeblock для виготовлення машинок та програмування їх руху.
В просторі презентації результатів проекту та співпраці з вчителем модератор Наталія Морзе підвела підсумки майстер-класу, охарактеризувавши сучасні педагогічні технології та цифрові інструменти, які було покладено в основу під час його проведення. Для оцінювання результатів майстер-класу було запропоновано опитування за технологією BYOD (Bring Your Own Device) з використанням власних смартфонів учасників, яке продемонструвало, що учасники заходу будуть сприяти впровадженню презентованих технологій і методів для навчання та високу зацікавленість в активностях на різних станціях ротацій.
Координатор проєкту в Університеті Грінченка Наталія Морзе у своїх виступах окреслила завдання проєкту MoPED, які вже успішно реалізували, та ті, що будуть реалізовані, підкреслила визнаний науковий статус цього проєкту, й ті можливості відкритого інноваційного освітнього центру, як екосистеми, сталого розвитку отриманих результатів, що має громада міста Києва й України для модернізації навчальних програм підготовки майбутніх учителів початкової школи.